Щастя любить тишу
Пригадуєте програму “Мир на изнанку” або “Світ на виворіт”? Вона показує абсолютно все яким світ є насправді без прикрашень. А як вам варіант, коли так само поступають люди і виходить “я на изнанку для всего мира” або мій світ навиворіт. Далі ви зрозумієте про що я.
Ті, хто веде активно свої соціальні мережі часто надто сильно відкривають усі деталі свого життя. Так само блогери показують абсолютно усе: як вони лягають спати, як встають, як ідуть до убиральні, як снідають, як ідуть на роботу. Кожна секунда їхнього життя під прицілом камери. Через таку тенденцію у наш час немає абсолютно нічого приватного чи особистого.
А як ви вважаєте, наскільки можна відкривати своє життя публіці? Усе чи нічого? Чи існує золота серединка? Як правильно поступати, щоб відчувати себе комфортно і в безпеці?
Ступінь нашої відкритості визначає те, скільки людей ми впустимо у своє життя. Це формує коло наших спілкувань і друзів. Якщо я замкнений в собі і ні з ким не прагну спілкування, то в мене буде мале коло друзів. І навпаки, якщо я надто відвертий і все своє приватне життя відкриваю, то у мене буде багато хейтерів, які будуть сміятися з мене і мого життя.
Найважче тут це вразливість, коли я впускаю людей тоді я ризикую, що вони це використають проти мене
Я наче роздягаюсь, знімаю всі маски, знімаю обладунки з тіла і стаю легкою здобиччю для ворога.
Вони бачать мої помилки і це для них зброя проти мене.
«Я не показую свого життя в соцмережах. Я помітила, коли виставляю світлини з чоловіком, то відразу ж після того, ми жахливо сваримось…» співачка Слава
Чим похвалишся – без того і залишишся.
Тихе щастя… або щастя любить тишу. Таке гасло мені дуже імпонує.
Зазвичай, коли ми дуже чимось хвалимося, то нам хочеться пограти на почуттях інших, щоб нам позаздрили. “Ось подивіться, я на морі або я купив собі новий автомобіль! Бачите, який я успішний? А ви собі таке не можете дозволити.”
Заздрість – «велика сила», вона спонукає людей творити погані вчинки. Після того як мій однокласник дуже хвалився, що у нього є 50 гривень і він може купити собі все, що забажає, то після перерви він їх уже не знайшов. У нього їх вкрали, заздрість когось з’їла і підштовхнула на такий крок.
Помічаю таку річ, коли матері викладають фото дітей, закривають їхнє обличчя смайликами. Думаю це безглуздя. Адже, якщо ти боїшся поганого впливу від людей, щоб ніхто не “сглазил”, то навіщо тоді їх викладати? Краще не показуй своє щастя взагалі…
Людина яка один раз відкрилася і попалилася на цьому, то вона закривається від усього світу у самій собі.
“Как ужасно никому не верить, не иметь ни радости, ни друга”
Якщо ти не боїшся впустити людей у своє серце, вони туди підуть потоком.
Найбільший дефіцит – це дефіцит любові. Люди не вірять в те, що існує безкорисна любов. Люби інших щиро і від душі, і до тебе потягнуться люди.
Не потрібно мстити ворогам, просто будь щасливим і вони вмруть від заздрощів!
Я за золоту серединку, відкривати себе світові в міру, а особисте нехай залишається особистим! Щастя любить тишу!
