Ісусова реакція на смерть друга
Цинічне вбивство Івана Хрестителя Царем Іродом, не виправдовується нічим. Так як і сьогодні, вбивства тисяч невинних людей.
Як пережити втрату, на прикладі поданому у Біблії? На прикладі самого Ісуса Христа!
Яка була Його реакція?
Які Його подальші дії?
І чи існує життя після втрат?
Мт 14:10-13: “І послав (Ірод) стяти Івана в в’язниці. І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері… А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса. Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє…”
Реакція Ісуса на смерть друга – побути на самоті.
Це нормальна реакція, так ми і маємо реагувати, бо ми люди!
Побути просто на самоті. Та дуже важливо, щоби цей процес «самотності» не затягнувся! У кожного свій час зцілення, у когось він вимірюється у днях, у когось в місяцях, у когось у роках…
Ісус молився у пустинних місцях, він говорив з Отцем про свою біль і переживання. Він не пішов до учнів, до сім’ї, Він не пішов з цією проблемою до людей, Він пішов до свого Отця (Бога). Ніхто з людей не зрозуміє твій біль так, як Бог. І ніхто не зможе зцілити тебе так, як Він.
Коли звістки смерті приходять у твоє життя, коли тебе розриває від болю, біжи до Бога в молитві, розкажи ВСЕ ЙОМУ… і попроси зцілити душу від гіркої втрати… Молитва – це розмова з Богом. Розкажи Йому все так, як кращому другу, можеш кричати, гніватися і злитися, але не мовчи…
Реакція Ісуса вже зрозуміла нам, але яка реакція людей, які дізнались, що Він пішов побути на самоті?
Вони пішли за Ним!
Мт 14:13: “Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.”
Інколи людям не важливо, що ти переживаєш, їм просто і далі щось потрібно від тебе. В даному випадку людям був потрібен Ісус і вони шукали Його. Чекали чуд, мудрих слів, чекали хліба і видовищ, в той час коли Ісус переживав гірку втрату друга, людям було байдуже… Як ти сьогодні ставишся до втрат інших? Чи співчуваєш, чи підтримуєш, чи можеш потішити чи розрадити?…
Хочу попросити кожного із вас хто знає людей, які переживають втрату. Дайте їм час на зцілення, не «лізьте в душу», дайте їм помовчати, прожити цю біль… а самі тихенько моліться за них. Не ходіть «за п’ятами», безслівно обійміть і поплачте, будьте для них в даний етап життя «міцними милицями», поки вони самі знову не почнуть ходити…
На прикладі Ісуса, ми можемо побачити, чи є життя після втрати дорогої людини?
Що зробив Ісус, коли люди знайшли Його у самотньому місці?
Якщо подивитися з іншої сторони, то присутність людей не роздратувала Його, Він не кричав і не злився на них. Хоч Він і втратив свого друга, був готовий служити і далі людям яким був так потрібен.
Мт 14:14: “І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.”
Чиєсь життя сьогодні обривається, хтось відходить у вічність… а ти продовжуєш жити. Це означає, що ти потрібен тут ще для чогось чи для когось.
Після важкої втрати друга, Христос продовжує служити людям.
Він і далі проявляє милосердя, не гнів, не лють від несправедливого вбивства Івана, він продовжує дивитись на людей з милосердям. Може ти скажеш: це ж Ісус, Він сильний, Він Бог, тому Йому легко було це зробити…
Так, але зверни увагу, після чого Він отримав силу? Після молитви на самоті! Він був людиною, такою як ти. Він мав потребу у спілкуванні (молитві) з Богом-Отцем. Він завжди молився. У молитві – сила. Сила подолати все!
Лк 5:16: “Він же відходив на місце самотнє й молився.”
Якщо ти переживаєш втрату – Молися!
Якщо гіркота мучить твою душу – Молися!
Якщо в тебе нема сили – Молися!
Якщо ти шукаєш розради – Молися!
Якщо ти хочеш зцілитися від болю втрати – Молися!
