І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. (Рим.8:28)

Дітям хочеться солодких цукерок, але не гірких таблеток, але що для них краще і що допоможе видужати?

Дорослі часто як діти, хочуть лиш безхмарних днів і подорожі без шторму. Але правда в тому, що без шторму ми не дізнаємося, що Ісус наше вітрило, а без вовків вівці ніколи б не дізналися, хто їхній справжній пастир.

Для тих, хто любить Його і покликаний Його постановою усе допомагає на добро. А для інших, які не люблять Бога, то “Його добрість провадить їх до покаяння” (Рим.2:4).

“Усе” означає усе, і добро, і зло, і приємні, і неприємні ситуації в житті.

Те, що благословіння: здача екзаменів, народження дитини, успіх у праці допомагає на добро – це зрозуміло. А як зрозуміти, коли трапляється лихо, трагедія, втрата рідних, загубив ключ, згорів будинок чи сам захворів, яке тут добро?

Це непроста тема, яка торкається життя кожного з нас. Її важко прийняти чи усвідомити, але щасливий той, кому Бог це відкриває, тому що він по-іншому реагує на важкі періоди в житті, без нарікань і гніву на Бога, без трагедії та депресії.

Хто з нас молиться за те, щоб Бог дав нам проблеми чи горе? Ми навпаки просимо, щоб нас це минало і ми були щасливі.

Проблем немає тільки на кладовищі. Вони все одно є в нашому житті. Чому Бог не позбавить Своїх дітей цих негараздів, хіба Він нас не любить?

Яків каже радіти випробуванням, але як можна радіти проблемам, якщо вони приносять неспокій, страждання, безсоння, це ж не добро, а зло для мене. 

Все залежить від того, під яким кутом зору ми на це подивимося. Для того, щоб сприйняти страждання як добро, потрібно подивитися на них з Божої позиції та з іншої перспективи. 

Коли я підійду до будь-якої високої будівлі впритул і подивлюся вгору, то вона здасться мені справді величезна, масштабна і неосяжна. Але якщо я піднімуся і гляну на неї з пташиного польоту, з дрона чи з літака, то побачу, що вона не така вже й велика, як мені здалося, на перший погляд.

Якщо я подивлюся на один маленький пазл величезної картини, то скажу, що це за нісенітниця, що це за чорна пляма, але якщо я піднімуся і гляну на всю картину, то зрозумію, що це був важливий пазл прекрасної картини. 

Якщо я переживаю труднощі й мені здається, що Бог мене забув чи карає, то варто попросити Бога, щоб відкрив мої очі, як колись слузі Єлисея, щоб я  побачив всю картину цілком і усвідомив, що ця ситуація – це важлива сторінка моєї історії та ключовий пазл всієї картини, яку намалював для мене Сам Бог. Тоді я зрозумію, що я не помилка і я не є ніхто, але важливий член у тілі Христовому і цінний для Нього. Нехай Бог дасть нам розуміння тієї ситуації, яку ми зараз походимо.

У Бога немає помилок і в Нього нічого не зривається в Його плані, у Нього усе під контролем.

а як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої Єр.15:19 

Як побачити позитив у негативі? Як можна називати зло добром? Це здається безглуздим і нелогічним? Але це тільки тому що ми дивимося на це людськими очима! 

Бог зло повертає на добро. Тільки Бог може сум перетворити на радість. Він той, Хто печаль обертає на щастя! Він – Творець блаженства і щастя.

Ноомі, свого часу, сказала: Бог послав мені нещастя! Не диявол, не випадок, але Бог! Йов сказав: Бог дав і Бог забрав! Не диявол забрав, а Бог! Усе під Його контролем і диявол також. Він не сказав, що Бог дає тільки добро, а все погане, то від диявола, що Бог може тільки давати дітей, але не забирати. Тому все, що ми переживаємо є з Божої волі чи допуску.

І сказав йому Господь: Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь? (Вих.4:11)

Бог все робить задля певної цілі, а не просто так, у Нього є особливий план для кожного, комусь гори пересувати, а комусь лавочки. 

Ми живемо в час пандемії, що тут може бути доброго, адже люди помирають, діти залишаються сиротами, а батьки без дітей. Війна чи гоніння, де тут благословіння? Це важкі питання, на які лиш у Бога є відповіді!

Але цей період пандемії – це унікальна можливість для Церкви проявити Себе і бути світлом для світу! Це час – коли можна перев’язати рани зламаним серцем і стояти в проломі за свій народ. Це час – коли потрібно вселяти в людей надію і віру, це час коли потрібно бути миротворцями. Люди в страху і паніці, від того, що буде завтра, а ми несемо їм мир і спокій, і вказуємо на Христа, Який сказав: “Прийдіть до Мене всі струджені і обтяжені і Я вас заспокою!” Світ потребує миру і спокою зараз як ніколи раніше!

Диявол хоче пересварити нас і пересіяти, лиш тільки б ми не мали впливу на світ і не мали сили, але ми не дамо йому це зробити, будемо триматися віри та Христа і, тоді ніякі ворота пекельні не подужають церкву Христову.

Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені. (1Кор.11:19)

Як поділи? Мусять бути? Хіба це добре? Що тут може бути на благо? Бо так між вами виявляться досвідченіші! Ті, хто має мудрість і може не розпалювати, а владнати та погасити конфлікт.

Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. (2Кор.13:5)

Якщо ми самі не будемо аналізувати себе, не будемо критичними до себе, не будемо очищати себе, то Бог пошле нам випробування, щоб ми побачили, хто ми насправді є! Він й так знає, але щоб ми не літали високо і не думали, що ми вже досягнули досконалості, то Бог спускає нас з небес і показує справжню нашу сутність, від якої інколи стає дуже прикро на душі й дивуєшся, що я такий насправді. Ось вам благо і добро від страждань і проблем – вони відкривають нам правду і ведуть до покаяння, смуток від Бога робить людину чистою! А смуток світу веде до смерті і загибелі, краще я засмучуся від Бога, чим від світу! Краще постраждати в тілі, але духом спастись, чим не знати горя в тілі, але втратити душу. 

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце! (Екл.7:3)

Лазар помер, щоб родичі побачили Божу славу, через страждання їм відрився Христос по-новому!

Прийде день і ми також побачимо наших рідних і славу Божого воскресіння.

Якщо поглянути на годинник, то здається, що коліщатка обертаються в протилежні сторони, однак, завдяки всім їм, цей годинник працює. Так і речі, які, здається, стають нам наперекір, завдяки чудовому Божому провидінню сприяють нам на благо.

Юдейський полон у Вавилон сприяв їм на добро. «Благо мені, що я постраждав, щоб навчитися Твоїх постанов! » (Пс. 118: 71). Це як дерево Мойсея, кинуте в гіркі води нещасть, може зробити їх солодкими і придатними для пиття. Нещастя для благочестивих володіють цілющими властивостями. З найбільш отруйних складових Бог створює ліки нашого спасіння.

Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями, щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа. (1Петр.1:6,7)

Ніяка посудина не може бути зроблена із золота без застосування вогню; так само неможливо і те, щоб ми стали посудинами честі, якщо ми не будемо переплавлені і очищені в печі страждань. Золото загине, а ви ні!

Брати Йосипа кинули його до ями, після чого вони його продали, потім він потрапив до в’язниці; і все це сприяло на добре. Його приниження стало шляхом до величі. «Ось ви задумували були на мене зло; та Бог задумав те на добре» (Бут. 50:20). 

Рівень вашого страждання тут на землі – це проекція майбутньої слави, яку приготував для вас Бог.

Страждання сприяють на добро, так як вони роблять нас блаженними. «Блажен муж, якого Бог картає» (Іов. 5:17). 

Павло був уражений сліпотою. Це приносило незручності, але обернулося йому на благо. Через цю сліпоту Бог освітив його душу благодаттю; це стало початком його навернення (Діян. 9: 6).

Лікаря потребують не здорові, але хворі. Ісус Христос прийшов до нас, коли ми були хворі і Він лікар наш, Який лікує і душу і тіло! 

Страждання гіркі, але це ліки, які лікують нас від злоби і лукавства, від гордині і лицемірства! 

Боляче і не приємно, коли виривають хворий зуб чи кінцівку, яка гниє, але це потрібно для життя людини чи щоб зупинити гниття. Бог через страждання відсікає те, до чого прив’язалося наше серце, те що не пускало нас до неба. 

Постіль хвороби часто вчить більшого, ніж проповідь. Найкраще ми бачимо потворне обличчя гріха через окуляри страждань. Страждання вчать нас пізнавати себе.

Страждання сприяють на добро, бо вони роблять серце кращим. 

У дні благополуччя серце схильне до поділу (Ос. 10: 2). Частиною серце приліплюється до Бога, а частиною – до світу. Воно – як голка між двома магнітними каміннями; з одного боку притягує Бог, з іншого – світ. Бог прибирає світ, щоб серце повністю приліпилося до Нього. Бог виправляє серце. 

Як ми іноді тримаємо криву палицю над вогнем, щоб випрямити її, так Бог тримає нас над вогнем страждань, щоб виправити і вирівняти нас. Як прекрасно, що коли гріх вигинає душу в сторону, протилежну Богу, ці страждання випрямляють її!

Страждання видаляють не що інше, як шлаки гріха. Якщо лікар говорить хворому: «У вас пухлина, її потрібно видалити, інакше ви помрете; я випишу вам засіб, який буде дуже неприємним, але це врятує вам життя», то чи не буде воно на його благо? Страждання – це ліки, що використовуються Богом для зцілення наших духовних хвороб; вони сціляють пухлину гордині, лихоманку похоті і водянку жадібності. Так хіба вони не сприяють до добра?                                                                                                                                                                                                                                                                    

Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!(Пс.22:4)

Якщо ти сьогодні проходиш певну долину, то знай, що Бог йде з тобою і тримає тебе за руку, як Добрий Пастир, і в кінці тебе чекає нагорода. Після пігулки Бог дає цукерку, після гірких трав – молоко і мед.

Страждання – це гіркий корінь, але він приносить солодкі плоди.